У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я

 

судової практики розгляду кримінальних провадженнь по злочинах

проти власності (ст. ст. 185-198 КК України), розглянутих судом

протягом 10-ти місяців 2014 року

 

18. 11. 2014 року смт. Диканька

 

П Л А Н:

 

1. Вступ.

2. Кількість розглянутих судом проваджень вказаної категорії, види злочинних посягань проти різних форм власності, динаміка судимості за вказані види злочинів.

3. Демографічні дані обвинувачених.

4. Якість досудового розслідування.

5. Строки підготовки та розгляду судом проваджень по злочинах проти власності.

6. Міри покарання, призначені судом, винним у вчиненні злочинів проти власності.

7. Апеляційна та касаційна практика.

8. Виконання вироків.

9. Висновки та пропозиції.

 

Мною, помічником заступника голови Диканського районного суду Федотченком С. Ю. відповідно до плану роботи Диканського районного суду на ІІ півріччя 2014 року було проведено узагальнення судової практики розгляду кримінальних провадженнь по злочинах проти власності (ст. ст. 185-198 КК України), розглянутих судом протягом десяти місяців 2014 року.

 

1. Вступ.

 

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

 

Суб'єктами права власності є фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства), юридичні особи (господарські товариства, професійні спілки, громадські, релігійні об'єднання тощо), держава. Їх рівність перед законом і забезпечення захисту їхніх прав державою закріплено у ст. 13 Конституції.

 

Право власності в Україні охороняється законом. Зокрема, у розділі VI Кримінального кодексу України (далі - КК) встановлено, які саме суспільно небезпечні діяння проти власності є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

 

Предметом злочинів проти власності є, як правило, майно, яке має вартість, ціну і перебуває у чужій для винної особи власності. Предметом таких злочинів також можуть бути гроші, цінні папери, документи, які є еквівалентом вартості, та документи, які засвідчують право певної особи на майно.

 

Злочини проти власності становлять одну із найпоширеніших груп злочинних дій. Так, за 10 місяців 2014 року їх кількість складала 34,24 % від загальної кількості вчинених злочинів.

 

 

2. Кількість розглянутих судом проваджень вказаної категорії, види злочинних посягань проти різних форм власності, динаміка судимості за вказані види злочинів.

 

Відповідно до обліково-статистичних даних за 10 місяців 2014 року в провадженні Диканського районного суду знаходилося на розгляді 73 кримінальних проваджень, з яких 28 проваджень надійшло саме по злочинах проти власності.

 

Із вказаної кількості проваджень щодо злочинних посягань проти різних форм власності Диканським районним судом за 10 місяців 2014 року було розглянуто 25 кримінальних проваджень, а інших 3-х розгляд продовжується у листопаді 2014 року.

 

По 25 кримінальних провадженнях вказаної категорії до кримінальної відповідальності було притягнуто 28 осіб і засуджено 28 осіб, а щодо 3-х осіб провадження по справах було закрито.

 

Аналіз кількості розглянутих справ та кількості засуджених за 10 місяців 2014 року в порівнянні з таким же періодом 2013 року приведено у наступній таблиці.

 

 

10 місяців 2014 року				10 місяців 2013 року
Назва диспозиції статті VI розділу КК України “Злочини проти власності”	Кількість розглянутих справ	Засуджено осіб	З них закрито	Назва диспозиції статті VI розділу КК України “Злочини проти власності”	Кількість розглянутих справ	Засуджено осіб	З них закрито
185 ч. 1	8	8	1	185 ч. 1	14	14	2
185 ч. 2	8	9	1	185 ч. 2	5	6	-
185 ч. 3.	5	7	-	185 ч. 3	8	8	-
186 ч. 2	-	-	-	186 ч. 2	1	-	1
190 ч. 1	2	2	-	190 ч. 1	4	3	1
190 ч. 2	1	1	-	190 ч. 2	-		-
191 ч. 2	1	1	1	191 ч. 2	1	1	-
196 ч. 1	-	-	-	196 ч. 1	1	1	-
ВСЬОГО:	25	28	3	-----------------	34	33	4

 

З наведених вище даних можна зробити висновок про те, що кількість розглянутих справ за 10 місяців 2014 року, передбачених ст. ст. 185 ч. 1, 185 ч. 3, 186 КК України значно зменшилася в порівнянні з аналогічним періодом 2013 року.

 

Кримінальних справ за ст. ст. 187, 188¹, 189 КК України протягом 10 місяців 2014 року у провадженні суду не було.

 

Що стосується судимості, то за 10 місяців 2014 року за злочини проти власності було засуджено 28 осіб, в той час, як за 10 місяців 2013 року - 33 особи, що становить значно меншу частину, ніж кількість засуджених за аналогічний період 2013 року. Зниження судимості за 10 місяців 2014 року в порівнянні з аналогічним періодом 2013 року становить 15 %.

 

 

3. Демографічні дані обвинувачених.

 

1. За статтю:

 

• чоловіки – 29

• жінки - 2

 

2. За громадянством:

 

• громадяни України – 31

• громадяни інших держав – 0

 

3. За соціальним станом:

 

• пенсіонери – 1

• працездатні, які не працювали і не навчалися – 25

• фізичні особи-підприємці — 3

• службові особи — 1

• учень - 1

 

4. За освітою:

 

• з базовою загально-середньою – 3

• з повною загально-середньою – 24

• з професійно-технічною – 1

• з вищою - 3

 

 

5. За місцем проживання:

 

• жителі міст – 6

• жителі сіл та селищ – 24

• без постійного місця проживання - 1

 

6. За віком:

 

• від 18 до 30 років – 9

• від 30 до 50 років – 16

• від 50 до 60 років – 5

• від 60 і вище - 1

 

 

7. За судимістю:

 

• раніше не судимі – 9

• раніше судимі – 13

• визнані такими, що не мають судимості - 9

 

8. Злочин скоєно:

 

• у тверезому стані – 25

• у стані алкогольного сп’яніння – 6

 

Наведені дані аналізу свідчать про те, що злочини проти власності в основному вчиняються особами чоловічої статі, що є громадянами України із повною загально-середньою освітою, котрі ніде не навчаються і не працюють та перебувають у віці від 30 до 50 років. 25 % розкрадань чужого майна було вчинено особами у стані алкогольного сп'яніння.

 

 

4. Якість досудового розслідування.

 

При проведенні узагальнення кримінальних проваджень по злочинах проти власності, розглянутих судом за 10 місяців 2014 року встановлено, що після вступу в силу нового Кримінального процесуального кодексу України, яким передбачено нові інститути, який в свою чергу створює перерозподіл повноважень органів кримінальної юстиції і взагалі суттєво змінює порядок кримінального провадження, правоохоронними органами було допущено ряд порушень норм діючого нового Кримінального процесуального законодавства та недоліків при оформленні самих процесуальних документів, а саме:

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 214 КПК України початком досудового розслідування є внесення слідчим або прокурором в Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі – ЄРДР) відповідних відомостей щодо вчиненого кримінального правопорушення. Здійснення досудового розслідування до внесення таких відомостей або без такого внесення не допускається. Разом із тим дана стаття передбачає, що слідчий, прокурор, зобов’язанні невідкладно прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. В більшості випадків дані заяви реєструються на наступний день після їх надходження, що не суперечить положенням ст. 214 КПК України.

 

Повідомлення особи про підозру – це одне із важливих процесуальних рішень, яке приймає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором до закінчення розслідування у кримінальному провадженні. В цьому процесуальному рішенні на основі доказів, зібраних у ході проведення досудового розслідування, конкретна особа набуває статусу підозрюваного.

 

Одним із випадків обов'язкового повідомлення про підозру відповідно до ст. 276 ч. 1 п. 3 КПК України є наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, при якій таке повідомлення про підозру повинно здійснюватися невідкладно.

 

Однак, під час рослідування слідчими Диканського РВ УМВС України ряду злочинів проти власності, в переважній більшості про крадіжки майна, де предметом викрадення являється мобільний телефон, інше майно повідомлення про підозру вручається через великий проміжок часу, хоч фактичні обставини вже через тиждень-два з момента реєстрації злочину в ЄРДР, свідчать про обгрунтованість підозри конкретної особи і зобов'язували слідчого згідно закону висувати таку підозру набагато раніше.

Так, із грубим порушенням термінів вручення письмової підозри у вчиненні злочину мало місце по наступних справах.

Крім того, відповідно до Наказу Генерального прокурора України від 17. 08. 2012 року № 69 Про Єдиний реєстр досудових розслідувань : “Формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ними самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим або прокурором до протоколу, який підписується заявником.”

По більшості кримінальних провадженнях по даній категорії справ спостерігається написання письмових заяв від осіб, щодо яких проводяться процесуальні дії, не у відповідності з нормами та правилами написання даних заяв. Так в заяві, яка адресується начальнику Диканського РВ УМВС України, зовсім не зазначається від кого вона надійшла та інші дані на цю особу.

Крім цього, залишається незмінним порушення слідчими у кримінальних провадженнях даної категорії, у яких об'єктом злочинів були мобільні телефони або інші предмети, не проведення слідчими важливої слідчої дії як пред'явлення речей для впізнання з оформленням відповідних протоколів цього згідно КПК України.

 

Відповідно до ст. 40 КПК України всі рішення по кримінальному провадженню, в тому числі про проведення слідчих дій, слідчий приймає самостійно; він несе повну відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Приймаючи рішення про проведення будь-якої слідчої дії, слідчий повинен враховувати місце і час її виконання, можливе коло учасників, необхідність застосування тих або інших технічних засобів. Новим КПК надано право слідчому при виконанні слідчих дій звертатися до оперативних підрозділів, які в цьому разі здійснюють свої функції суто в межах доручень і вказівок слідчого. Слідчий не має права нікому передоручати проведення слідчих дій, якщо він може сам їх виконати.

 

Крім цього, відповідно до Наказу № 700 від 14. 08. 2012 року “Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень” слідчий керує діями членів слідчо-оперативної групи та несе персональну відповідальність за якість проведення огляду місця події. Не допускається надання слідчим неконкретизованих доручень оперативному підрозділу (співробітнику оперативного підрозділу - члену СОГ) та без встановленого строку їх виконання. Але, під час проведення даного узагальнення було виявлено майже по всіх провадженнях даної категорії наявність того чи іншого доручення на проведення тієї чи іншої слідчої дії оперативними підрозділами, а не самим слідчим, якого уповноважено проведення досудового розслідування, хоч об'єктивної необхідності надавати такі доручення оперативним підрозділам не було.

 

 

5. Строки підготовки та розгляду судом проваджень по злочинам проти власності.

 

Точне і неухильне додержання процесуальних строків та об’єктивний розгляд кримінальних справ є обов’язком суддів і вони несуть особисту відповідальність за своєчасний і якісний розгляд справ.

 

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

 

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

 

Відповідно до положень статей 314, 316 КПК, встановлено строк призначення підготовчого судового засідання та строк призначення судового розгляду, а також положення статті 318 КПК про те, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

 

Так, відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання.

 

Однак, встановлено, що розгляд у підготовчих судових засіданнях та затвердження угоди суддями районного суду вироки по таких провадженнях ухвалювалися протягом п'яти днів з дня надходження справ до суду. Випадків затягування розгляду вказаних кримінальних проваджень по затвердженню угод у районному суді місця не мали.

 

Відповідно до вимог статті 382 КПК, у разі спрощеного провадження вирок ухвалюється у п'ятиденний строк із дня отримання обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні. Але в такому порядку суддями районного суду провадження по даній категорії справ протягом 10 місяців 2014 року не розглядалися.

 

Відповідно до ч. 2 ст. 316 КПК України судовий розгляд справи має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали підготовчого судового засідання про його призначення.

 

Призначення судового розгляду по кримінальних провадженнях по даній категорії справ занепокоєння ніякого не викликає, так як суддями районного суду справи до судового розгляду призначалися в межах десятиденного строку.

 

Хоча, із 25 кримінальних проваджень по 2-х мали місце факти відкладення їх розгляду, зокрема:

• через неявку обвинуваченого – 5 разів;

• неявку потерпілих – 1 раз.

Однак, випадків розгляду кримінальних проваджень по злочинах проти власності за 10 місяців 2014 року суддями районного суду понад 2-х місяців місця не мали. Дана категорія проваджень за вказаний період розглядалася на протязі 1 місяця.

 

Результати проведення вказаного узагальнення по даній категорії справ дають підстави для висновку, що судді районного суду вцілому дотримуються вимог Конституції, кримінального процесуального закону, норм ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини щодо розумних строків розгляду кримінальних справ.

 

Хоча є випадки порушення строку призначення підготовчого судового засідання, які в подальшому не повинні порушуватися.

 

Випадки тривалого розгляду кримінальних проваджень суддями районного суду по злочинах проти власності за 10 місяців 2014 року відсутні.

 

 

6. Міри покарання, призначені судом, винним у вчиненні злочинів проти власності.

 

Відповідно до вимог ст. 65 КК при призначенні покарання за вчинення злочинів суд повинен врахувати ступінь тяжкості цього злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нею нових злочинів.

 

Відповідно до статистичних даних за вчинення злочинів проти власності по кримінальних провадженнях, розглянутих Диканським райсудом за 10 місяців 2014 року було притягнено до кримінальної відповідальності 28 осіб та відповідно призначено такі покарання:

 

• реальне позбавлення волі :

– від 1-го до 2-х років — 5;

- від 2-х до 3-х років — 4.

• арешт – 3;

• громадські роботи – 5;

• штраф — 2;

• позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільненням від покарання з випробуванням – 9.

 

Додаткові міри покарання протягом 10 місяців 2014 року по розглянутих провадженнях даної категорії суддями райсуду не призначалися.

 

Крім цього стосовно 3-х осіб було винесено ухвали про закриття кримінального провадження у зв'язку:

 

• з відмовою потерпілого від обвинувачення (відповідно до ст. 284 ч. 1 п. 7 КПК України) — 2;

 

• із зміною обстановки та втратою особою суспільної небезпечності — 1.

 

Згідно з вимогами ст. 69 КК суд може призначити більш м’яке покарання, ніж передбачено законом, лише за наявності декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

7. Апеляційна та касаційна практика.

 

Протягом 10 місяців 2014 року на 5 вироків суду по 5 кримінальних провадженнях даної категорії надійшло 7 апеляційних скарг. Ці скарги надійшли від:

 

• обвинуваченого — 4;

• захисника обвинуваченого — 1;

• прокурора — 2.

 

Три вироки по справах про розкрадання чужого майна були змінені.

 

Підставами зміни цих вироків згідно ухвал апеляційної інстанції є призначення необгрунтованого суворого покарання, не врахування суддями при призначенні покарання винним значної кількості пом'якшуючих покарання обставин і даних про винних осіб, що згідно ст. 69 КК України давало підстави суду застосувати цю статтю і значно пом'якшити їм покарання.

 

Таким чином, якість і стабільність ухвалених суддями вироків по справах про розкрадання чужого майна за результатами їх апеляційного розгляду за 10 місяців 2014 року становлять вцілому лише 20%.

 

У касаційному порядку вироки всіх суддів районного суду не оскаржувалися, а тому не мало місця їх скасування чи зміни.

 

 

8. Виконання вироків.

 

В ході проведення і узагальнення кримінальних проваджень по злочинах проти власності, розглянутих за 10 місяців 2014 року з винесенням вироків, встановлено, що після вступу вироків в законну силу ці вироки були у 3-х денний строк вчасно звернуті до виконання як в частині основних, так і додаткових мір покарання, про що свідчать приєднані до вироків документи.

По 6 справах, по яких винні були реально позбавлені волі, по 4-х справах є письмові підтвердження з місць позбавлення волі про відбування ними покарання.

 

Аналіз показав, що вироки стосовно засуджених до громадських робіт, позбавлення волі, обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України були у встановлені законом трьохденний строк з дня вступу вироків в законну силу надіслані для виконання органам КВІ. По всіх цих справах є відповідні письмові повідомлення цих органів про прийняття таких вироків до виконання.

 

По двох вироках про застосування до винних штрафу, він ними був сплачений до набрання вироком законної сили, про що у справах маються відповідні квитанції, а тому виконавчі листи про стягнення цих штрафів не видавалися.

 

По 12-ти вироках приймалося рішення про стягнення з винних в доход держави судових витрат за проведення судових експертиз.

 

З них по 4-х вироках до вступу вироку в законну силу засуджені добровільно сплатили грошові кошти, що підтверджується наявними у справах квитанціями.

 

По восьми вироках, де ці кошти не було сплачено, судом були видані виконавчі листи, які відповідно до ст. 124 КПК України, п. п. 29.3, 29.44 Інструкції з діловодства у районному суді у 3-х денний строк були передані податковим органам, які виступають стягувачами цих коштів в доход держави для їх примусового виконання через органи державної виконавчої служби.

 

Тому є необхідність надіслати відповідні запити по цих справах як до стягувачів, так і органи ДВС для вжиття ними заходів до невідкладного звернення виконання і стягнення присуджених судом по цих вироках коштів в доход держави.

 

По 4-х вироках, ухвалених протягом 10 місяців 2014 року, були прийняті рішення щодо долю речових доказів.

 

Так, по 3-х вироках речові докази відповідно до актів знищення речових доказів, які маються у кримінальних справах були знищені.

Один вирок із прийнятим рішенням, щодо долі речових доказів на день проведення узагальнення в законну силу не вступив.

 

Витяги та копії цих вироків у частині долі речових доказів були своєчасно звернуті до виконання шляхом направлення їх начальнику Диканського РВ УМВС України в Полтавській області.

 

9. Висновки та пропозиції.

 

1. Кількість розглянутих кримінальних справ за розкрадання чужого майна та засудждених осіб за його вчинення протягом 10 місяців 2014 року в порівнянні з аналогічним періодом 2013 року зменшилася. Зниження судимості за ці злочини складає 15 %.

 

2. Як вбачається з проведеного узагальнення злочини щодо розкрадання чужого майна вчиняли в переважній більшості особи чоловічої статті, що є працездатними, які ніде не працюють і не навчаються та які мають повну загальну освіту.

Серед розкрадачів майна 85 % жителі сільської місцевості, 30% всіх злочинців мали непогашені судимості, 6 осіб або 20 % вчинили злочин у стані алкогольного сп'яніння.

 

3. Незважаючи на певний досвід, практику розслідувань слідчими цієї категорії справ, діяльність органів досудового розслідування Диканського РВ УМВС України в Полтавській області свідчить про ряд недоліків по їх розслідуванню.

Тому у зв'язку з наявністю ряду недоліків розслідування цієї категорії справ є необхідність внести відповідне подання на ім'я прокурора Диканського району в Полтавській області з приводу виявлених порушень з боку органів досудового розслідування для вжиття заходів по їх усуненню.

 

4. Є непоодинокі порушення суддями Гвоздик А. Є., Щабельською І. В. строків призначення обвинувальних актів по цій категорії справ до підготовчих судових засідань.

Однак, суддями районного суду кримінальні провадження про розкрадання чужого майна по суті в судових засіданнях протягом 10 місяців 2014 року розглядалися в розумні строки визначені КПК України.

 

5. Вцілому види і міри покарань по справах про розкрадання чужого майна застосовувалися суддями вірно у відповідності з діючим законодавством.

Однак, по деяких вироках у цих питаннях мали місце помилки, що приводило до змін і скасування вироків апеляційною інстанцією.

 

6. Результати апеляційного перегляду вироків суду протягом 10 місяців 2014 року свідчать про низьку стабільність вироків суду, бо із п'яти оскаржених вироків лише один вирок суду був залишений без змін, а інші були змінені і один скасований.

 

7. Порядок і строки звернення вироків до виконання зауважень не викликає. Однак, є проблеми щодо повноти їх виконання і контролю за цим, бо є ряд виконавчих документів стосовно стягнення на користь держави, які направлені для виконання у орган ДПІ, які виступають стягувачами цих коштів для їх примусового виконання через органи державної виконавчої служби та тривалий час не виконуються.

 

8. За результатами узагальнення є необхідність це узагальнення судової практики обговорити на оперативній нараді у голови суду чи зборах суддів з участю певних працівників апарату суду з метою вжиття відповідних заходів щодо недопущення вподальшому зазначених у цьому узагальненні помилок і недоліків

 

 

 

Помічник заступника голови

Диканського районного суду С. Ю. Федотченко