УЗАГАЛЬНЕННЯ судової практики розгляду Диканським районним судом цивільних справ по спорах, що виникають із успадкування майна за 9 місяців 2015 року

 У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я

судової практики розгляду Диканським районним судом цивільних справ по спорах, що виникають із успадкування майна за 9 місяців 2015 року

П Л А Н :

1. Загальні поняття про спори, що виникають із успадкування майна та їхня характеристика. Види цивільних справ про спадкування, які були розглянуті Диканським районним судом протягом 9 місяців 2015 року.

2. Підсудність справ по спорах про спадкування. Належність відповідача при розгляді справ суддями райсуду у спорах про спадкування.

3. Загальні строки звернення із заявами про спадкування та строки розгляду даних заяв районним судом за 9 місяців 2015 року.

4. Застосування процесуальних норм при вирішенні спадкових спорів (юрисдикція, підсудність, доказування, тощо). Особливості розгляду та вирішення судом вказаних спорів.

5. Апеляційне та касаційне оскарження рішень районного суду по справах про спадкування за 9 місяців 2015 року.

6. Висновки та пропозиції .

1. Загальні поняття про спори, що виникають із успадкування майна та їхня характеристика. Види цивільних справ про спадкування, які були розглянуті Диканським районним судом протягом 9 місяців 2015 року.

Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат», іншим законодавством. 30.05.2008 року була прийнята постанова №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування».

Спадкування — це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК).

Суб'єктами спадкових правовідносин є спадкодавець та спадкоємець.

Спадкодавець — це фізична особа, майно якої після її смерті переходить у спадщину до іншої особи чи до інших осіб. Спадкодавцем може бути лише фізична особа незалежно від віку, статі, стану здоров'я тощо.

Спадкоємець — це особа, яка у разі смерті тієї чи іншої фізичної особи набуває права одержати його спадкове майно, тобто має право на спадкування. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. А спадкоємцями за заповітом можуть бути також юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини.

Відкриття спадщини — це настання певних обставин, за яких у відповідних осіб виникає право спадкоємства. До обставин, що зумовлюють відкриття спадщини, закон відносить (ст. 1220 ЦК): смерть особи; оголошення особи померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого її оголошено померлою. Встановлення часу відкриття спадщини має важливе значення, бо на час відкриття спадщини визначається коло спадкоємців, склад спадкового майна.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. А якщо місце проживання спадкодавця невідоме, то місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а якщо немає нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна (ст. 1221 ЦК).

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов’язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім’єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

За 9 місяців 2015 року Диканським районним судом Полтавської області було розглянуто з винесенням судового рішення всього 438 цивільних справ, з яких 164 цивільні справи щодо успадкування, 4 заяви залишено без розгляду за заявою позивача та 4 повернено за заявою позивача.

За результатами розгляду даної категорії справ про спадкування суддями Диканського районного суду по 155 справам було винесено рішення про повне задоволення позовних вимог, а по 1 — про часткове задоволення (по справі № 529/***/15-ц за позовом Особи 1 до Особи 2, Особи 3 про визнання права власності на спадкове майно). З вказаної кількості цивільних справ щодо успадкування:

• 143 цивільних справ про визнання права власності на спадкове майно;

• 16 цивільних справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України);

• 5 цивільних справ про визнання спадщини відумерлою (ст. 1277 ЦК України).

Крім цього, відповідно до роз'яснень викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року разом із вимогою про визнання права власності на спадкове майно по 9 цивільних справах вирішувалися питання щодо встановлення факту, що має юридичне значення.

Із вказаної кількості за дев'ять місяців 2015 року по одній цивільній справі даної категорії було подано апеляційну скаргу, яку було задоволено Апеляційним судом Полтавської області, а рішення скасовано (цивільна справа № 529/***/15-ц за позовом Особа 1 до Особа 2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини).

2. Підсудність справ по спорах про спадкування. Належність відповідача при розгляді справ суддями Диканського райсуду у спорах про спадкування.

За загальним правилом всі позови про захист права власності подаються до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження відповідача.

Позови про захист права власності на нерухоме майно, подаються до відповідного суду за місцезнаходженням цього майна або місцезнаходження основоної його частини.

Стаття 392 Цивільного кодексу України надає право власнику майна звернутися до суду з позовом про визнання права власності у наступних випадках:

• якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою;

• у разі втрати документа, який засвідчує право власності.

Як правило, такі позови подаються у разі відмови нотаріусом оформити спадщину через відсутність документів, у разі відмови компетентних органів у видачі державних актів на право власності на земельну ділянку, різноманітних свідоцтв про право власності тощо.

Відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Порядок формування та повноваження міської, районних у місті рад визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада - жителі, об’єднанні постійним проживанням в межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Належними відповідачами у спорах про спадкування (визнання права власності на спадкове майно, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини) є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Так, за 9 місяців 2015 року Диканським районним судом із загальної кількості цивільних справ про спадкування тільки по 6 справах відповідачами були спадкоємці, які вступили в управління спадковим майном (від загальної кількості справ даної категорії це становить 4 %). По іншим справах даної категорії відповідачами були органи місцевого самоврядування.

3. Загальні строки звернення із заявами про спадкування та строки розгляду даних заяв Диканським районним судом за 9 місяців 2015 року.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Ст. 1272 ЦК України передбачає, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Пленум Верховного Суду України у Постанові №7 від 30.05.2008 року роз’яснив, що особа яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої ст. 1272 ЦК.

В частині дотримання вимог Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справ про спадкування, щодо строків розгляду цих справ, передбачених ст.ст. 129, 157, 203 ЦПК України, необхідно зазначити, що розглянуті Диканським районним судом, за дев'ять місяців 2015 року справи даної категорії ці строки додержано.

Так, за 9 місяців 2015 року суддями Диканського районного суду більшість справ даної категорії розглядалися в межах 10 днів і лише 4 справи про визнання права власності на спадкове майно були розглянуті в межах 30 днів.

В більшості випадків по справах даної категорії за вказаний період судді Диканського районного суду справи призначали відразу до судового розгляду, так як не вбачали підстав для їх розгляду у попередньому судовому засіданні.

Вирішуючи позови про визначення додаткового строку, судді Диканського районного суду за 9 місяців 2015 року визначали додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю один місяць.

Крім цього, відповідно до статті 1277 ЦК України встановлено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Вказані справи за 9 місяців 2015 року суддями Диканського районного суду було розглянуто протягом 10 днів з дня їх надходження до суду. В інтересах територіальних громад при зверненні з даним видом заяви про відумерлість спадщини виступав прокурор прокуратури Диканського району.

4. Застосування процесуальних норм при вирішенні спадкових спорів (юрисдикція, підсудність, доказування, тощо). Особливості розгляду та вирішення судом вказаних спорів.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» (п. 3.3) зазначається, що найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім’я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Найпоширенішими ж причинами звернення позивачів до Диканського районного суду протягом 9 місяців 2015 року із даним видом позову, як визнання права на спадкове майно є:

1. Відсутність реєстрації права власності на майно. Під час проведення даного узагальнення було встановлено, що перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано тільки в судовому порядку. Тому, з вказаних підстав було розглянуто 29 справ;

2. Відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно на померлого-спадкодавця. Так, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред’явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності. Тому, по даній причині було 30 справ;

3. Відстуність відомостей в державному земельному кадастрі, як це передбачено у ЗУ “Про Державний земельний кадастр”, який почав діяти з 01. 01. 2013 року. Так, за таких підстав розглянуто 96 справ.

Під час проведення даного узагальнення було встановлено, що суддями Диканського районного суду під час розгляду і винесення рішення по справі даної категорії за 9 місяців 2015 року тільки у трьох рішеннях наявне посилання на Постанову Пленуму Верховного Суду України і правові позиції стосовно спадкування (під головуванням суддів Щабельської І. В. та голови суду Новака Д. І.).

5. Апеляційне та касаційне оскарження рішень Диканського районного суду по справах про спадкування за 9 місяців 2015 року.

Із 164 розглянутих справ щодо спадкування за дев'ять місяців 2015 року в апеляційному порядку, за апеляційною скаргою відповідача, було оскаржено рішення по цивільній справі № 529/***/15-ц за позовом Особа 1 до Особа 2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини (під головуванням судді Щабельської І. В.), яке відповідно до ухвали Апеляційного суду Полтавської області скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Причиною скасування рішення було те, що суд не врахував роз'яснення, що наведені у Постанові №7 Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування” від 30.05.2008 року, а саме що не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини тощо.

У касаційному порядку рішення суддів районного суду по даній категорії справ не оскаржувалися, а тому не мало місця їх скасування чи зміни.

6. Висновки та пропозиції .

В ході проведення узагальнення встановлено, що Диканським районним судом Полтавської області за 9 місяців 2015 року було розглянуто 164 цивільних справ щодо спадкування, що становить 37,44% від загальної кількості розглянутих цивільних справ. По вказаних справах даної категорії у апеляційному порядку було оскаржено тільки одне рішення яке було скасовано.

Справи, які надійшли на узагальнення в основному розглядалися судами за правилами позовного провадження.

Судді суворо дотримувались вимог процесуального законодавства на стадії прийняття позовних заяв та підготовки справ до розгляду, перевіряли відповідність заяв вимогам статей 119, 120 ЦПК. Не допускали випадків прийняття заяв без визначення ціни позову, без сплати судового збору. Під час відкриття провадження по справах даної категорії суддями Диканського районного суду було вірно визначено підсудність. А саме, усі позовні заяви позивачі подавали за місцем знаходження спадкового майна.

Також, під час розгляду цивільних спорів зазначеної категорії судді дотримуються норм діючого цивільного та цивільно-процесуального законодавства, зокрема Конституції України, Земельного Кодексу України, цивільного кодексу України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику в справах про спадкування" .

Доцільно використовувати посилання в судовому рішенні на Постанови Пленумів Верховного Суду України та на правові позиції Верховного суду що стосується справ по спадковим правовідносинам.

За результатами узагальнення є необхідність це узагальнення судової практики обговорити на оперативній нараді чи зборах суддів.

Помічник судді

Диканського районного суду С. Ю. Федотченко