Із зали суду

Із зали суду

Хулігани покарані

Живучи у суспільстві ми є учасниками цілого комплексу суспільних відносин, які виникають в ході здійснення нами суспільної діяльності та забезпечують нормальні умови життя, спокійний відпочинок, захист життя, здоров'я, повагу до честі та гідності та дотримання норм суспільної моралі. Цей комплекс відносин має назву ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК.

Порушуючи громадський порядок, людина, не лише змінює встановлений розпорядок свого життя, зазнаючи громадського осуду, але і може бути притягнута до відповідальності.

В тому разі якщо громадський порядок порушується особою грубо з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, то ці дії є хуліганством, за яке передбачена кримінальна відповідальність.

Останні дні вересня є пам'ятними датами для диканьчан, так як цими днями у далекому 1943 році наше рідне селище було визволено від німецько — фашиських загарбників. На знак шани до ветеранів Великої Вітчизняної війни та вдячності їм за чисте небо та мирне життя, кожного року проводяться святкування Дня Диканьки.

21 вересня 2012 року диканська громада відзначала свято “День Диканьки”. Святкування тривало цілий день і до пізнього вечора, закінчившись феєрверком та святковою дискотекою.

15-річний житель селища Диканька  Сімаченко В.  як і багато його односельців пішов до центру селища, де саме і проходило святкування, щоб подивитися, що там відбувається. В центрі він зустрів свого товариша 15-річного Кінаша В. Друзі зраділи зустрічі і вирішили святкувати разом .

Коли свято закінчилося, хлопці зібралися додому. Так як прощатися їм іще не хотілося, вони спочатку зайшли на територію стадіону, де трішки відпочили та випалили по сигареті. Через деякий час, зрозумівши, що вже пізня година і вдома на них чекають батьки, хлопці пішли із стадіону, вийшовши через хвіртку поблизу будівлі Диканського відділення “ПриватБанк”. Повернувши за ріг будівлі, вони підійшли до території “Куточка козацької слави” , який був створений диканськими умільцями біля приміщення Диканського історико- краєзнавчого музею ім. Д.М. Гармаша, та приурочений до святкування “Дня Диканьки”.  

Сімаченко В. одразу ж підійшов до каменя, який був тут установлений та зірвав із нього пам'ятну табличку. Після цього до Сімаченка В. приєдався Кінаш В., який зігнув металеві троянди на цьому камені.... А далі вони разом перевернули камінь, вирвали лавки із землі, понівечили металеві урни та витоптали квіти. Хлопцям знадобилося всього 5 — 10 хв. щоб перетворити майстерно створену красу на купу мотлоху.

Коли Сімаченко В. та Кінаш В. залишили територію козацького містечка їх переповнювала гордість за свій вчинок, емоції били через край і молодих людей уже було не зупинити…

А наступного ранку стало зрозуміло, що пошкоджений майданчик козацької слави не єдиний «подвиг» хлопців. Також були зірвані та скинуті на землю два портрети радянських солдат із стели «Герої Радянського Союзу», що поблизу Диканського районного військового комісаріату, пошкоджені цегляний паркан приватного господарства по вул. Гоголя в смт. Диканька та пачка цегли, яка знаходилася біля нього, а також - поштові ящики на розі вулиць 1 – го Травня та Гоголя та дорожній знак на розі вулиць 40 – річчя Жовтня та Гоголя. 

Своїми «розвагами» Сімаченко В . та Кінаш В. нанесли значних збитків відділу культури та туризму Диканської районної державної адміністрації Диканьского району Полтавської області, Диканському районному військовому комісаріату, Диканській селищній раді Диканського району Полтавської області та громадянину К. на загальну суму 7 230 грн. 95 коп. Вказану суму батьки хлопців змушені були виплатити в якості відшкодування матеріальної шкоди.

За вчинене проти хлопців була порушена кримінальна справа, а їхні дії були кваліфіковані за ст. 296 ч.2 Кримінального кодексу України як хуліганство, тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.

В судовому засіданні при розгляді кримінальної справи на запитання про причину даних хуліганських дій, хлопці відповіли, що лише хотіли похвалитися перед друзями своїми вчинками

Призначаючи покарання кожному із хлопців, суд врахував їх неповнолітній вік, визнання ними вини, першу судимість, повне відшкодування завданих збитків, а також те, що кожен із них є учнем 1 – курсу аграрних ліцеїв, і засудив кожного до 2 – років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців іспитового строку.

І звичайно тепер юнакам буде не до розваг, адже визначений їм іспитовий термін покладає на них ряд обов'язків, недотримання яких тягне за собою реальне відбуття призначеного покарання. А ще у них буде час подумати над тим, що сталося та зробити для себе, хочеться вірити, правильні висновки для недопущення подібних випадків у майбутньому.

На жаль для нашого селища вже стало звичним явищем пошкодження майна, яке знаходиться у державній чи комунальній власності або ж просто є приватною власністю інших осіб. Про що красномовно говорять і обшарпаний дитячий майданчик поблизу районного будинку культури, і зламані пам’ятники гоголівським героям - Оксані та Вакулі у парку ім. М.В.Гоголя та інше. А от тепер рука хуліганів замахнулася на об'єкти, які стосуються історії та слави як нашої держави в цілому, так і Диканського району, зокрема, а тому хочеться ще раз наголосити, шановні, зупиніться, адже за подібні вчинки на вас чекає не лише осуд громади, але і відповідальність перед Законом.

Підсумовуючи викладене, хотілося б звернутися і до батьків неповнолітніх жителів нашого району з пропозицією більше цікавитися тим, як і де проводять вільний час їхні нащадки, чим займаються і які бувають наслідки цього, щоб у подальшому не стояти в суді в якості законних представників неповнолітніх підсудних та не червоніти перед односельцями.

Однією із причин вказаної вище поведінки неповнолітніх є той факт, що на території селища Диканька у вечірній час молоді абсолютно нічим зайнятися — кінотеатру немає, дискотеки для молоді не проводяться і їм просто нікуди діти свою нестримну енергію. От і виходить, що сидять підлітки десь нам стадіоні або, що ще гірше — у кафе, де продається спиртне на розлив, а потім повертаючись додому, залишають на своєму шляху “сліди” своєї подорожі. А тому також хочеться звернутися до відповідних установ та посадових осіб нашого селища, які відповідають за культуру та дозвілля, про забезпечення для молоді можливостей дійсно культурно проводити вільний час.

Помічник судді Н.Циган