Людина і юрист з великої літери та з безцінним життєвим кредом!

Славні люди Диканщини

Людина і юрист з великої літери та з безцінним життєвим кредом!

Якщо Ви маєте на меті стати досвідченим юристом, знавцем закону, і взагалі людиною розумною і визначною, порада для всіх - візьміть собі за приклад дуже мудру, працьовиту, впевнену в собі Людину і Юриста з великої літери - голову Диканського районного суду - Новака Дмитра Івановича, бо у нього є чому повчитися, адже все своє життя він присвятив служінню Закону.

Життєве кредо ювіляра - чесність і справедливість, професіоналізм і відповідальність.

Народився Дмитро Іванович 26 жовтня 1953 року в селі Гатне Києво-Святошинського району Київської області. Батько і мати - Іван Лук'янович та Дарія Микитівна,- з раннього дитинства виховували сина як справжнього чоловіка, прищепивши синові такі якості та риси характеру як справедливість, відповідальність, наполегливість, з якими він і сьогодні йде по життю. Ще з молодих років наполегливою та сумлінною працею заслуговував для себе звання порядної, відповідальної та чесної людини. Ці якості, а також свою силу, мужність, відповідальність вперше довелося Дмитру Івановичу проявити у 1971 -1973 роках, коли проходив військову службу лавах Радянської Армії.

Із юнацьких років Дмитро Іванович впевнено хотів і знав, що стане юристом та наполегливо йшов до своєї мети протягом тривалого періоду життя. Так, після проходження служби в лавах Радянської армії Новак Д.І. за обставинами життя з 1974 року по 1975 рік навчався у Черкаському технічному училищі № 2, яке закінчив із відзнакою, отримавши спеціальність електрослюсаря з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики п'ятого розряду. Вже тоді проявилася риса нашого ювіляра за що не братися - все завершувати якнайкраще! Після цього за спеціальністю працював до вересня 1976 року на Черкаському заводі хімічного волокна.

Проте жага стати юристом, отримати грунтовні знання в галузі права з метою застосування їх для встановлення справедливості в суспільстві - ні на хвилину не покидали наполегливого юнака. І ось, у 1976 році він вступив на денне відділення до Харківського юридичного іституту імені Ф.Е.Дзержинського, адже цей заклад завжди був найавторитетнішим вузом держави у юридичній сфері з найвищим рівнем підготовки правознавців. Новак Д.І. повністю віддавався навчанню, цікавився розвитком та вдосконаленням юридичної науки і практики та приклав чимало зусиль, аби взяти від навчання у вузі якнайбільше знань. У червні 1980 році ювіляр закінчив цей юридичний інститут, отримавши диплом із відзнакою та направлення для роботи у судові органи. Ще деякий період часу отримував юридичний досвід, працюючи по березень 1981 року стажистом у кількох районних судах Черкаської області. А вже 15 березня 1981 року Дмитро Іванович, маючи трохи більше 26-ти шести років, був обраний народним суддею Кам'янського районного суду Черкаської області, де працював на цій посаді до вересня 1986 року. Зарекомендувавши себе висококваліфікованим суддею влітку 1986 року був обраний суддею Черкаського обласного суду, у якому служив принципам законності ще певний період часу.

Переїхавши разом із сім’єю у 1987 році на Полтавщину, ювіляр у 1987 році свої знання, мудрість і досвід юриста поставив на захист інтересів громадян нашого району, де  у червні 1987 року жителі Диканщини обрали його районним суддею. З того часу і до сьогодні Дмитро Іванович очолює колектив районного суду й уже кілька десятиліть є його головою. Наш ювіляр зарекомендував себе як професіонал високого рівня, відповідальний і справедливий суддя, умілий організатор і керівник, який багато зусиль приклав для утвердження принципів верховенства права та закону як у Диканському районі, так і на рівні області та держави. Тому заслужено у грудні 2002 року Указом Президента України  Дмитру Івановичу було присвоєно високе званння заслуженого юриста України! Адже голова Диканського районного суду заслужив повагу  громадян, своїх підлеглих працівників суду, рідних та друзів. Це людина, яка завжди прийде на допомогу, об’єктивно оцінить обставини тієї чи іншої ситуації , зважить усі “за” і “проти” та обов'язково знайде мудре вирішення будь-якої як юридичної, так і життєвої ситуації.

Говорять, що керівником може бути не кожен, ним потрібно народитися. Про ювіляра можна сказати, що він – керівник (голова суду) від народження. Це його призначення від Бога. Дмитро Іванович є головою суду вже біля 26 років. Він може і похвалити, і пожурити, коли треба, прислухатися до кожного, і допомогти. Володіючи надзвичайними організаторськими навиками всю роботу апарату районного суду тримає під особистим контролем, має феноменальну пам'ять, оскільки ніколи не забуває ні про що, навіть до найменшої дрібниці, стосовно всього суду або ж будь-якої окремої ділянки його роботи. А ще ювіляр дбає про умови роботи в суді, його приміщення, матеріально-технічне забезпечення. За роки, протягом яких ювіляр очолює Диканський райсуд, завдяки наполегливій та відповідальній праці, суд який колись знаходився у приміщенні з аварійним станом без будь-якого матеріального забезпечення, сьогодні набув небувалого “розквіту”, оскільки на даний час суд виведено на більш високий, цивілізований рівень діяльності, він розміщений у спеціально обладнаному приміщенні, працівників районного суду забезпечені усім необхідним приладдям та комп'ютерною технікою. За значний особистий внесок у забезпечення захисту прав і свобод громадян, багаторічну бездоганну роботу в судовій системі держави та високий професіоналізм Новак Д.І. у березні 2006 року був нагороджений почесною грамотою Державної судової адміністрації України.

За заслуги у здійсненні правосуддя, плідну працю на суддівській лаві та високий професіоналізм за Наказом Вищого спеціалізованого суду України від 29 листопада 2011 року голова Диканського районного суду Новак Д.І. був нагороджений цінним подарунком Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Дмитро Іванович також має безліч грамот та подяк загальнодержавного та обласного рівня.

Як людина – ювіляр відзначається відкритістю для спілкування, мудрістю і влучністю слова, розумом і доброзичливістю . Свої знання й досвід він передав і передає багатьом молодим юристам, що зараз працюють в судах, органах прокуратури, СБУ, адвокатурі, органах міліції та інших державних структурах, успіхами яких він завжди гордиться. Дмитро Іванович приймає активну участь і в громадській діяльності, він є дописувачем у засобах масової інформації на правові теми, веде правороз’яснюючу роботу серед населення. Також ювіляр бере участь у діяльності міжнародного громадського об’єднання “Козацтво Запорозьке», де є радником Гетьмана козацтва Запорозького з юридичних питань, генерал-майором козацтва.

Заслуговує на безмежну повагу і те, що наш ювіляр поряд із професійним виконанням своїх службових обов'язків та відданим ставленням до роботи, є успішним й в інших сферах життя, є зразком не лише на роботі, а й у своїй родині, адже він є чоловіком, батьком, дідусем.

Має ювіляр гарну і дружну родину. Разом із дружиною Тамарою Іванівною народили та виховали двох дітей: сина Юрія та доньку Альону, які також обрали юридичну стежину служіння закону і справедливості на шляху розвитку та вдосконалення юридичної науки та практики. Син Юрій працює суддею у одному із районних судів м. Полтави, а донька Альона навчається на денному відділенні аспірантури Національно університету “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого” та готується стати викладачем ВУЗу. Дмитро Іванович завжди з великою любов’ю і вдячністю говорить про свою родину, а зокрема про дружину Тамару Іванівну, її жіночу мудрість, розуміння і підтримку, адже через затрати ним значного часу для виконання обов’язків судді, вирішення багатьох сімейно-побутових питань лягло саме на неї. Ця мудра жінка, дружина, як лікар-терапевт також обрала  призначенням свого життя допомагати людям, й у даний час працює заввідділенням медико-соціальних послуг Територіального центру Управління праці та соціального захисту населення.

Незважаючи на те, що кожного дня зранку і до пізнього вечора Дмитро Іванович працював, оскільки ніколи не любив залишати незавершені справи на “потім”, намагався пізнати  правове поле в усіх його напрямках,однак поряд з цим знаходить час для своїх уподобань та захоплень. Відомо, що як всебічно освічена людина Дмитро Іванович захоплюється музикою. Завжди любив і любить читати художню та спеціальну літературу, тому має чималу бібліотеку, в якій можна знайти книгу на будь-який смак. Він також полюбляє туризм, особливо цікавиться історико-культурними пам'ятками України та світу. Також коли є вільний час, наш ювіляр полюбляє займатися автомобілем, порибалити чи просто провести час із сім’єю на природі.

Ось і минуло в житті ювіляра вже 60 років. Дмитро Іванович досягнув великих успіхів як на професійній ниві, так і в громадській діяльності і все завдяки як його наполегливій праці, відповідальності, справедливості, відданості, так і великій підтримці своєї родини, дружини, друзів та колег.

Саме таку людину як наш ювіляр слід брати для прикладу та наслідування у своєму житті та професійній діяльності, бо саме Дмитро Іванович з великої літери є Людиною, Громадянином та Юристом .

Тому, Дмитре Івановичу, у цей урочистий день,

у Ваш ювілей - 60-річчя,

щиро вітаємо Вас із цим святом.

Зичимо Вам оптимізму, невичерпної енергії та наснаги

для втілення усіх творчих задумів та реалізації сміливих ідей.

Хай не зрадять Вас витримка та сила духу,

не вичерпуються джерела наснаги та оптимізму

і завжди повниться сонячним теплом та достатком ваша оселя.

Прийміть побажання міцного здоров'я,

великого людського щастя, добробуту Вашій родині.

Нехай Ваш високий професіоналізм, досвід та знання будуть і надалі сприяти підвищенню рівня правової свідомості в нашому суспільстві, вирішенню поставлених завдань на ниві юридичної справи - служінню Верховенству Закону, а Ваша доброта, розсудливість і відповідальність будуть запорукою цьому.