flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

А бабуся казала правду ...

09 квітня 2020, 15:42

        Фейлетон

        У моєї бабусі аж до самої старості було всього дві фотокартки: на одній – молода пара, молодиця з довгою косою і чоловік з вусами. То – бабуся з дідусем після весілля, заїжджий фотограф уже пізніше зробив з невеликої фотокартки великий портрет, підмалював губи, додав кольору, й ця сімейна реліквія у дерев’яній рамці, на яку закріплювали вишиті рушники, чимало років прикрашала хату. Друге фото бабусі було вклеєне у паспорт. Ото й усе. Пізніше ще внуки кілька разів клацали старенькою "Смєною" бабусю, коли вона не бачила, бо не любила фотографуватися, казала, що то – погана прикмета, до якоїсь халепи.

       А нині у світі бум любительського фото, особливо для власників сучасних смартфонів і цифрових фотоапаратів. Любителі селфі на які тільки "подвиги" не йдуть, щоб увіковічнити себе! Той на фоні штормового океану позує, інший – на гору дереться заради виграшного кадру, а є відчайдухи, котрі здоров’ям і навіть життям ризикують! А Інстраграм, Фейсбук та інші соцмережі по вінця заповнені тисячами фото. "Дивіться, який я крутий!" – ніби кричать зі світлин представники сильної статі. "Зацініть, яка я красуня!" – стріляють очима із кольорових знімків дівчата різних вікових категорій. Більшість із них дуже подобаються собі й хочуть, щоб інші високо оцінили їхні фотокадри, щоб поставили більше "лайків", ніж у інших...

       Дуже подобався собі на фотографіях й житель Диканьки К. Та от біда: не знав, як показати широкому загалу відображення своєї фізіономії. Чи то шестидесятирічний чоловік не мав навичок роботи в Інтернеті, чи в нього не було друзів, з якими б можна було поділитися своїми дописами й світлинами, та пішов він іншим шляхом, щоб прославитися.

        Якось на підлозі автостанції в Полтаві побачив невеликий цупкий прямокутник. Зацікавився. Підняв, а то – пенсійне посвідчення. Свого не мав, але чув у касі, що за таким документом є знижка при купівлі проїзного білета. З фото на нього дивися чоловік, прізвище якого теж починалося на літеру К. "Співпадіння? Не думаю!" – промайнула думка з почутою десь фразою.

       І відразу ж рушив до фотосалону, де замовив знімок відповідного розміру. Ех, знав би той чоловік, що казала моя бабуся! "То – погана прикмета, може спіткати якась халепа..."

        – От і шанс показати людям своє фото, а то ж ніхто його не бачить! – бурмотів собі під ніс наступного дня, наклеюючи свою фотокартку зверху знімка законного власника посвідчення. – Чим я гірший? Скрізь показуватиму, нехай люди оцінять. А ще ж і зекономлю...

         Прийшов на автостанцію в Диканьці, гордо простяг посвідчення в касу. Думав, касирка зачарується його мужнім виразом обличчя на фото, а вона чомусь ніякісінької уваги не звернула на зрілу чоловічу красу, а натомість пильно придивилась до випуклості під цим знімком й угледіла краєчок нижнього... Словом, не оцінила старань й не видала білет за пільговою ціною, а натомість повідомила поліцію про цей факт.

        Як не доводив у суді К., що на такий крок він пішов не з бажання отримати якусь матеріальну вигоду (боронь Боже!), а саме з прагнення проявити свою індивідуальність і не відстати від сучасної моди на поширення своїх фотознімків у маси, та суд не прислухався. "Це – кримінальне правопорушення у вигляді підроблення документа та використання завідомо підробленого документа" – так було охарактеризовано служителями Феміди його діяння. І лише врахувавши щире каяття обвинуваченого К., позитивну характеристику, те, що він є особою похилого віку, а також його сприяння у розкритті злочину, відсутність тяжких наслідків вчиненого, суд призначив йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень. Крім цього, обвинуваченому довелося сплатити в доход держави і витрати на проведення експертизи в ході досудового розслідування у сумі 1100 грн.

       Оце так зекономив на проїзді! Слави чоловік таки зажив, хоча не дуже вона позитивна. А моя бабуся таки щось знала...

       Панько Рудий (за сприяння помічника голови Диканського районного суду Оксани Юрченко).

 

Джерело: Диканська районна газета "Трудова слава" http://trudovaslava.wixsite.com/dikanka-gazeta